Родина у моєму житті відіграє важливу роль. Адже в родині я виріс. З самого дитинства я відчував любов і опіку ближніх. Брав приклад з батьків, у всьому їх копіював. Завдяки молитві рідних Господь допомагав і допомагає у багатьох важких і важливих обставинах. Якби не любов, спілкування, то я б, напевно, відчував би себе сиротою при живих родичах.
Під час Різдвяних свят завжди відчувається радість на серці. В думках завжди заздрив Марії і Йосипові: «Які ж вони щасливі, адже вони є Богом вибрані і мають під своєю опікою маленького Ісуса». З роками, коли почав дорослішати і роздумувати про Святу Родину, то зрозумів, що на місці Йосифа я б, напевно, не зміг бути: адже це постійне переслідування, дорога, страх, вбивства дітей… Розумію, що їх щира довіра до Бога рятувала їх. І це є добрий урок: що б у житті не сталося, ніколи не потрібно опускати руки, а більше довіряти Богові, більше молитися разом, більше спілкуватися між собою, більше подорожувати, більше триматися за руки, більше виявляти свої почуття і не бути скупими на добрі слова.
Пресвята Родина є прикладом: як переборювати трудноші, як довіряти Богові, як бути разом, як радіти, як слухатися Бога, як цінувати сім’ю, як бути простими і відкритими для співпраці з Богом.
Пам’ятаймо, що міцна родина, яка іде за Божими дороговказами – запорука міцної Церкви і Держави. Не дозволяймо, щоби хтось у наше життя вносив зневіру, ненависть, страх. Дозвольмо Ісусові народитися у серці нашої родини, зростаймо разом з Ним в Божій Любові під покровом Йосифа і Марії.
